Словник української мови (1927)/бджола
◀ бджільництво | Словник української мови Б бджола |
бджоленята ▶ |
|
Бджола́, ли́, ж. 1) Пчела. Употребл. также в знач.: пчѐлы. Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі. О. 1861. VIII. 17. 2) Мн. Род игры. Ив. 48. Ум. Бджі́лка, бджі́лонька, бджі́лочка. Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть. Чуб. V. 469.