Словник української мови (1927)/бахмутка
◀ бахматий | Словник української мови Б бахмутка |
бахнути ▶ |
|
Бахму́тка, ки, ж. Поваренная соль, добывающаяся в копях Бахмутского уезда. Маркев. 162. Пиріг завдовжки із аршин і соли кримки і бахмутки. Котл. Ен. IV. 27.