Словник української мови (1927)/бариш
| ◀ баритися | Словник української мови Б бариш |
баришівне ▶ |
|
Бари́ш, шу́, м. Прибыль, выгода, барыш. Як уродиться, без баришу не обходиться, і як умре, то все піп дере. Посл. Ум. Баришо́к. І Турн получить з баришком. Котл. Ен.