Словник української мови (1927)/бардина
| ◀ бардиґа | Словник української мови Б бардина |
бардичка ▶ |
|
Барди́на, ни, ж. = Барда́ 2. Сам не знаю, чи полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати. Закину я вражу бардину, сам до дівчини на всю ніч двину. Чуб. V. 172. Ум. Барди́нка, барди́ночка.