Словник української мови (1927)/барва
| ◀ барбун | Словник української мови Б барва |
барвистий ▶ |
|
Ба́рва, ви, ж. 1) Краска, цвет. Гол. II. 520. Стіни були помальовані ясно-жовтою барвою. Левиц. Пов. 19. 2) Ворса на сукне. НВолын. у. 3) Форменная одежда. Козацьку барву прибірає, зброю наряжає. Гол. I. 10. Ливрея. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.