Словник української мови (1927)/банюр

by Борис Грінченко

◀ банюватий

Словник української мови Борис Грінченко Б банюр

банюра ▶

Київ: Горно, 1927

Баню́р, ра, м. 1) = Баню́ра = Баю́ра 1. Вх. Лем. 390. 2) Глубоко размытое место в речном берегу. Вх. Уг. 238.