Словник української мови (1927)/банта
| ◀ баночка | Словник української мови Б банта |
бантина ▶ |
|
Ба́нта, ти, ж. 1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Kolb. I. 55. Кури сплять на бантах. Подольск. г. О животных: Піти́ на ба́нти — издохнуть. Кінь пійшов на ба́нта, т. е. содранная с коня шкура повешена на ба́нтах. Ном. № 14023. 2) Мн. Ба́нти = Вергуни́. Сим. 192.