Словник української мови (1927)/бамбула

by Борис Грінченко

◀ бамбиляти

Словник української мови Борис Грінченко Б бамбула

бамбулька ▶

Київ: Горно, 1927

Бамбу́ла, ли, м. Неповоротливый, неуклюжий человек, животное; неповоротливый вол. КС. 1898. VII. 46. *Неотеса, увалень. Бісова та бамбула — не підбіжиш! Канев. у. Ефр.