Словник української мови (1927)/балабошити
| ◀ балабончик | Словник української мови Б балабошити |
балабула ▶ |
|
Балабо́шити, шу, шиш, гл. Болтать, говорить. Та це діти у нас так балабошать, а чи воно такечки, — хто ж його зна. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
| ◀ балабончик | Словник української мови Борис Грінченко Б балабошити |
балабула ▶ |
|
Словник української мови — Б
балабошити
Борис Грінченко
1927
Балабо́шити, шу, шиш, гл. Болтать, говорить. Та це діти у нас так балабошать, а чи воно такечки, — хто ж його зна. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.