Словник української мови (1927)/байдикувати
| ◀ байдикування | Словник української мови Б байдикувати |
байдрак ▶ |
|
Байдикува́ти, ку́ю, єш, гл. Ничего не делать, баклушничать. АД. I. 152. Він нічого не робив, тільки байдикував. Волын. г. Байдикують собі дома при батьку; звісно, ні косить, ні жать не підуть. Драг. 146.