Словник української мови (1927)/баділля
◀ бадіка | Словник української мови Б баділля |
бадлятися ▶ |
|
Бади́лля и баді́лля, ля, с. соб. Стебли, былинки, ботва. Грин. II. 86. От вони викопали картоплю, а йому оставили саме бадилля. Рудч. Ск. I. 52. Ум. Бади́ллячко.