Словник української мови (1927)/багацько
| ◀ багацький | Словник української мови Б багацько |
багач ▶ |
|
Бага́цько, нар. = Багато. У бога багацько, то й нам дасть. Ном. № 57. По світу як іще побіга (Еней), — чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен. I. 8. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане: тридцятеро й троє. Чуб. III. 244. *2) Гораздо. Я ж багацько менча проти неї. *3) Очень. Не багацько я тим хлібом заївся. Крим.