Словник української мови (1927)/баб'ячий
| ◀ баб'юк | Словник української мови Б баб'ячий |
бава ▶ |
|
Ба́б'ячий, а, е. 1) Принадлежащий, свойственный бабе. Баб'ячі звичаї. 2) По ба́б'ячий, по ба́б'ячому. Він чисто по баб'ячий тупця по хаті. Левиц. I. 478.