Словник української мови (1927)/аула
◀ атраментовий | Словник української мови А аула |
афини ▶ |
|
Ау́ла, ли, ж. Шумная толпа, сборище. Там коло волости така аула. Мнж. 175.
◀ атраментовий | Словник української мови Борис Грінченко А аула |
афини ▶ |
|
Словник української мови — А
аула
Борис Грінченко
1927
Ау́ла, ли, ж. Шумная толпа, сборище. Там коло волости така аула. Мнж. 175.