Словник української мови (1927)/ассафет
◀ асистенція | Словник української мови А ассафет |
астроном ▶ |
|
Ассафе́т, ту, м. Ассафетида (Asa foetida), затвердевший млечный сок корня Ferula Scorodosma Benth. et Hook и Ferula Northex Boiss. Під ніс їй (хворій) клали ассафету і теплую на пуп сервету. Котл. Ен. IV. 45.