Словник української мови (1927)/аршин
| ◀ арчик | Словник української мови А аршин |
аршинний ▶ |
|
Арши́н, на, м. 1) Аршин. У нас на спідницю вісім аршин набірається. Васильк. у. 2) В Полт. губ. при измерении земли — погонная сажень по ширине десятины, а в некоторых местностях Миргор. и Хорольск. уу. в десятине считают 20 арши́н, следовательно, аршин = 120 кв. саж. Вас. 145. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятым в солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин. Н. п.