Словник української мови (1927)/архимандрит
| ◀ архикнязь | Словник української мови А архимандрит |
архимандрита ▶ |
|
Архимандри́т, та и архимандри́та, ти, м. Архимандрит. З манастира святого у золоті, аж сяє, сам архимандрит вихожає. Шевч. 233. Ось ходімо лиш до архимандрити, до нашого порадника. К. ЧР. 131.