Словник української мови (1927)/армата
| ◀ аркушовий | Словник української мови А армата |
арматний ▶ |
|
Арма́та, ти, ж. 1) = Гармата. Закр. 2) Артиллерия. Рятуйте, браття! Військова армата і золото, що ми напліндрували, по пристанях у турка-супостата, з гетьманськими клейнодами пропали. К. Бай. 91.