Словник української мови (1927)/арештант
| ◀ арешт | Словник української мови А арештант |
арештантка ▶ |
|
Арешта́нт, та, м. Арестант. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.
| ◀ арешт | Словник української мови Борис Грінченко А арештант |
арештантка ▶ |
|
Словник української мови — А
арештант
Борис Грінченко
1927
Арешта́нт, та, м. Арестант. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.