Словник української мови (1927)/амуниця
| ◀ амуниція | Словник української мови А амуниця |
амфора ▶ |
|
Амуни́ція, ції и амуни́ця, ці, ж. = Муни́ція. Зачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Чуб. I. 219. Як амуницю спорядили і насушили сухарів. Котл. Ен. IV. 58.