Словник української мови (1927)/амоняковий
| ◀ амоняк | Словник української мови А амоняковий |
амор ▶ |
|
*Амон(і)яко́вий, а, е. Аммиачный. Сл. Дубр.
*Амо́р, ра, м. 1) Амур. 2) В орнаменте — амурчик. Печі кафлеві… з усякими квітками та аморами. Лепкий.
Амуни́ція, ції и амуни́ця, ці, ж. = Муни́ція. Зачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Чуб. I. 219. Як амуницю спорядили і насушили сухарів. Котл. Ен. IV. 58.
А́мфора, ри, ж. Амфора, род греческого и римского кувшина. Жерці і ліктори стоять круг Капитолія — і хором співають гимн і курять дим з кадил і амфор. Шевч. 607.
*Аналі́за, зи, ж. Анализ. Сл. Дубр.
*Аналізува́ти, зу́ю, єш. гл. Анализировать. Сл. Дубр.
*Анальфабе́т, та, м. 1) Неграмотный. 2) Безграмотный, невежда. Сл. Нік.
*Анальфабети́зм, му, м. 1) Неграмотность. 2) Безграмотность, невежество. Сл. Нік.
Анало́й, ло́ю, м. Налой. Ум. Анало́йчик. Грин. III. 516.
Ана́хтема, ми. 1) ж. Анафемствование. Сьогодня в церкві анахтему співали. 2) об. Проклятый, отверженный человек, анафема. Употребляется как бранное слово. У Котл. также ана́хтем, ма: Анахтем вічний Турн пропав. Котл. Ен. V. 39.
Ана́хтемський, а, е. Анафемский, проклятый. Употребл. как бранное слово. Що нам на світі робить з тими анахтемськими ляхами та козаками. Стор. Мпр. 43.
Анаці́я, ці́ї, ж. Затруднительное положение, беда. Попавсь небіжчик в анацію. Греб. 322.
А́нгел, а́нгол, ла и а́нгель, ля, *а́нголь, ля, м. = Я́нгол. Рудч. Ск. I. 24. Був би ангел, коби не роги. Фр. Пр. 4. Над тим дитям три анголи дихали. Чуб. III. 326. Ум. Ангело́чок. Да над домом ангелочки літали, Ісуса Христа в ризи сповивали. Чуб. III. 323.