Словник української мови (1927)/алькир

by Борис Грінченко

◀ альбо

Словник української мови Борис Грінченко А алькир

альт ▶

Київ: Горно, 1927

Альки́р, ру, м. Отделенная перегородкой от большой світли́ці комнатка, служащая спальней и детской. Чуб. VII. 382. Ум. Альки́рик. Ми сидимо в світлиці, а він і притаївсь у алькирику.