Словник української мови (1927)/агу!
| ◀ агрус | Словник української мови А агу! |
агурданя ▶ |
|
Агу́! меж. 1) = Аго́в. 2) Уже, вот, как вот. Агу, нашій Марусі трошки легше стало. Кв. I. 45. Агу, їй стало більше волі. Кв. I. 207. 3) Прочь! киш! (на гусей). Чи то не гуси, то пани! Дивися — в ирій полетіли… Агу! гиля! до сатани!.. Шевч. 520. 4) Подражание воркованию голубей. Каже голубка: «Агу! а ту забув, а другую здумав. Агу, а ту забув, а другую здумав!» Рудч. Ск. II. 125.