Словарь української мови (1924)/ґушуватий
◀ ґуш | Словарь української мови Ґ ґушуватий |
|
Ґушува́тий, а, е. Покрытый шишками (на тѣлѣ). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).
◀ ґуш | Словарь української мови Борис Грінченко Ґ ґушуватий |
|
Словарь української мови — Ґ
ґушуватий
Борис Грінченко
1924
Ґушува́тий, а, е. Покрытый шишками (на тѣлѣ). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).