Словарь української мови (1924)/ґулий
| ◀ ґулати | Словарь української мови Ґ ґулий |
ґулька ▶ |
|
Ґу́лий, а, е. Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. III. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.
| ◀ ґулати | Словарь української мови Борис Грінченко Ґ ґулий |
ґулька ▶ |
|
Словарь української мови — Ґ
ґулий
Борис Грінченко
1924
Ґу́лий, а, е. Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. III. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.