Словарь української мови
Борис Грінченко
Ґ
ґрянчати
Берлін: Українське слово, 1924

Ґрявча́ти и ґрянча́ти, чу́, чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.