Словарь української мови (1924)/ґрундзюватий
◀ ґрундзювати | Словарь української мови Ґ ґрундзюватий |
ґрунт ▶ |
|
Ґрундзюва́тий, а, е. 1) Узловатый. 2) Переносно: замысловатый.
◀ ґрундзювати | Словарь української мови Борис Грінченко Ґ ґрундзюватий |
ґрунт ▶ |
|
Словарь української мови — Ґ
ґрундзюватий
Борис Грінченко
1924
Ґрундзюва́тий, а, е. 1) Узловатый. 2) Переносно: замысловатый.