Словарь української мови (1924)/ґолдувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Ґ
ґолдувати
Берлін: Українське слово, 1924

Ґолдува́ти, дую, єш, гл. 1) = Голдувати. 2) Владѣть недвижимою собственностью. Він ґолдує сим гаєм. Борз. у. Сією греблею ґолдували черниці якісь, чи ніженські, чи Бог їх знає які. Драг. 223.