Словарь української мови (1924)/ґлей

by Борис Грінченко

◀ ґледжити

Словарь української мови Борис Грінченко Ґ ґлей

ґлейт ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ґлей, ґле́ю, м. 1) Клей вишневый. Харьк. 2) = Глей. Набірають коло річки або з болота ґлею, привезуть до клуні, розмочать водою і потім утоптують (на току). МУЕ. I. 83. (Черниг.).