Словарь української мови (1924)/ґиґнути

by Борис Грінченко

◀ ґивтнути

Словарь української мови Борис Грінченко Ґ ґиґнути

ґила ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ґи́ґнути, ну, не́ш, гл. 1) Швырнуть, бросить на землю. Угор. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув. Рудч. Ск. I. 6.