Словарь української мови (1924)/ґедзунок
◀ ґедзло | Словарь української мови Ґ ґедзунок |
ґедзь ▶ |
|
Ґедзу́нок, нку, м. Искусство, умѣнье; толкъ. Треба на хитрощі, коли ґедзунку не достає. Кіев. г. У сього малого хлопця немає ґедзунку бігти. Лубен. у.