Словарь української мови (1924)/ґаламаґати
◀ ґалаґан | Словарь української мови Ґ ґаламаґати |
ґаланки ▶ |
|
Ґалама́ґати, ґаю, єш, гл. 1) = Ґаджалаґати. Вх. Зн. 13. 2) Вздоръ говорить. Не буду казать, нічого ґаламаґать язиком: не чув, хоч і був там. (Залюбовск.).