Словарь української мови (1924)/їдовитий
| ◀ їднолітці | Словарь української мови Ї їдовитий |
їдом ▶ |
|
Їдови́тий, а, е. Ядовитый. Їдовитий гад. Вх. Лем. 421.
| ◀ їднолітці | Словарь української мови Борис Грінченко Ї їдовитий |
їдом ▶ |
|
Словарь української мови — Ї
їдовитий
Борис Грінченко
1924
Їдови́тий, а, е. Ядовитый. Їдовитий гад. Вх. Лем. 421.