Словарь української мови (1924)/їдкий
| ◀ їдіння | Словарь української мови Ї їдкий |
їдло ▶ |
|
Їдки́й, а́, е́. 1) Рѣзкій (о вѣтрѣ). Їдкий вітер. Каменец. у. 2) Съѣдомый. Зелена солома їдкіша скотині. Черниг. у.
| ◀ їдіння | Словарь української мови Борис Грінченко Ї їдкий |
їдло ▶ |
|
Словарь української мови — Ї
їдкий
Борис Грінченко
1924
Їдки́й, а́, е́. 1) Рѣзкій (о вѣтрѣ). Їдкий вітер. Каменец. у. 2) Съѣдомый. Зелена солома їдкіша скотині. Черниг. у.