Словарь української мови (1924)/інфимист
◀ інфима | Словарь української мови І інфимист |
ір ▶ |
|
Інфими́ст, та, м. Ученикъ інфими. Сим. 175.
◀ інфима | Словарь української мови Борис Грінченко І інфимист |
ір ▶ |
|
Словарь української мови — І
інфимист
Борис Грінченко
1924
Інфими́ст, та, м. Ученикъ інфими. Сим. 175.