Словарь української мови (1924)/імовірний
◀ імня | Словарь української мови І імовірний |
імовірність ▶ |
|
Імові́рний, а, е. Довѣрчивый. Є й такі, що вимагають щирости, не скажи — для того тільки, щоб зоставити повік нещасливими імовірних. МВ.
◀ імня | Словарь української мови Борис Грінченко І імовірний |
імовірність ▶ |
|
Словарь української мови — І
імовірний
Борис Грінченко
1924
Імові́рний, а, е. Довѣрчивый. Є й такі, що вимагають щирости, не скажи — для того тільки, щоб зоставити повік нещасливими імовірних. МВ.