Словарь української мови (1924)/ільтиця
| ◀ ільняний | Словарь української мови І ільтиця |
ільчастий ▶ |
|
Ільти́ця, ці, ж. 1) Оголенная отъ шерсти овечья кожа. Вас. 154. 2) Кантъ изъ оголенной отъ шерсти овечьей кожи вокругъ полушубка внизу. Вас. 155. 3) Кантъ, вшиваемый между двумя кусками кожи или матеріи. Черк. у. Харьк. г. Мнж. 181.