Словарь української мови (1924)/ікра

by Борис Грінченко

◀ іконостас

Словарь української мови Борис Грінченко І ікра

ікратий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ікра́, ри́, ж. 1) Икра; сѣмя грены. Як будеш загодовувать пчоли, то зотри тую ікру (з щуки) і змішай з медом, з перцем і барсуковим салом. Чуб. I. 75. 2) Вымя у коровы. Шух. I. 193. Ум. Іко́рка. Коровка ма'т ікорку добру. Вх. Лем. 421.