Словарь української мови (1924)/ігрець
◀ іграшка | Словарь української мови І ігрець |
ігрище ▶ |
|
Ігре́ць, ця, м. 1) = Грець 1. 2) Вихрь. Закрутився перед царицею ігрець, піднявся до неба стовп пилу, вхопив царевича і помчав у зелений гай. Стор. I. 74.