Словарь української мови
Борис Грінченко
Є
єхида
Берлін: Українське слово, 1924

Єхи́да, ди, ж. 1) Змѣя ехидна. 2) об. Ехида, злой и лукавый человѣкъ. Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити. Мир. Пов. II. 71.