Словарь української мови (1924)/ятел
◀ ясше | Словарь української мови Я ятел |
ятер ▶ |
|
Я́тели я́тіл, я́тла, м. Дятелъ. Грин. II. 4. Ятіл прилетів. Рудч. Ск. I. 155. Де-де ятел довбав, жовна фітькала, туркала горлиця. Св. Л. 2111. Ум. Я́тлик, я́тличок. Ятлик і полетів. Грин. I. 145.