Словарь української мови (1924)/ясніти

by Борис Грінченко

◀ ясність

Словарь української мови Борис Грінченко Я ясніти

ясно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ясні́ти, ні́ю, єш, гл. 1) Свѣтлѣть, дѣлаться свѣтлѣе. На дворі ясніє. Тихо піднявся місяць угору, зменшаючись і ясніючи. Левиц. I. 15. 2) Быть свѣтлымъ, Грядущее сяйне тобі полуднем, теперешнє яснітиме, як ранок. К. Іов. 25.