Словарь української мови (1924)/ясновельможний
| ◀ яснобарвий | Словарь української мови Я ясновельможний |
ясновельможність ▶ |
|
Ясновельмо́жний, а, е. Свѣтлѣйшій, сіятельный. (Титулъ украинскаго гетмана). Базарі, де військо, як море червоне, перед бунчуками, бувало, горить, а ясновельможний, на воронім коні, блисне булавою, — море закипить. Шевч. 149.