Словарь української мови (1924)/ясла

by Борис Грінченко

◀ яскір

Словарь української мови Борис Грінченко Я ясла

яслина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Я́сла, ясе́л, ж. мн. 1) Ясли. Ясла до коней не ходять. Ном. № 4479. Хиба ревуть воли, як ясла повні? К. Іов. 13. 2) = Ясна. Пятигор. окр. Ум. Ясе́лка, ясе́лечка, ясе́льця. Чуб. III. 323, 337. На Ордані тиха вода стала; там Пречиста свого сина купала, а скупавши, в шовковеє сповила, а сповивши, в яселках вложила. Чуб. III. 324. Був собі журавель да журавочка, наносили сінця повні ясельця. Г. Барв. 38.