Словарь української мови (1924)/ясир

by Борис Грінченко

◀ ясина

Словарь української мови Борис Грінченко Я ясир

ясирити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Яси́р, ру, м. 1) Плѣнные, добыча, состоящая изъ населенія, взятаго въ неволю. ЗОЮР. I. 102. К. ЧР. 428. 2) Толпа. Вас такий ясир, що нігде й повернуться. Борзна.