Словарь української мови (1924)/ясенець
◀ ясен | Словарь української мови Я ясенець |
ясенина ▶ |
|
Ясене́ць, нцю́ и нця́, м. 1) Раст. Dictamnus Fraxinella L. ЗЮЗО. I. 178. 2) Первый тонкій и прозрачный ледъ на прудѣ или рѣкѣ. К. II. Михальчукъ.
◀ ясен | Словарь української мови Борис Грінченко Я ясенець |
ясенина ▶ |
|
Словарь української мови — Я
ясенець
Борис Грінченко
1924
Ясене́ць, нцю́ и нця́, м. 1) Раст. Dictamnus Fraxinella L. ЗЮЗО. I. 178. 2) Первый тонкій и прозрачный ледъ на прудѣ или рѣкѣ. К. II. Михальчукъ.