Словарь української мови (1924)/яріти
◀ ярість | Словарь української мови Я яріти |
ярка ▶ |
|
Ярі́ти, ярі́ю, єш, гл. Сверкать, блистать. Фр. (Желех.). Дві зіроньки яріли алмазом уночі. Млак. 28.
◀ ярість | Словарь української мови Борис Грінченко Я яріти |
ярка ▶ |
|
Словарь української мови — Я
яріти
Борис Грінченко
1924
Ярі́ти, ярі́ю, єш, гл. Сверкать, блистать. Фр. (Желех.). Дві зіроньки яріли алмазом уночі. Млак. 28.