Словарь української мови (1924)/ярчак
| ◀ ярча | Словарь української мови Я ярчак |
ярчаний ▶ |
|
Ярча́к, ка́, м. Короткій тулупчикъ (у чабанів), надѣваемый прямо на тѣло. Мнж. 194.
Ярча́к, ка́, м. Толпа, куча. Так вони (шалапути) ярчаком собі і ходять, до нас гаразд вони і не туляться. — Що то значить: ярчаком? — Значить: купами. Павлогр. у. (Залюб.). Риба так ярчаками і ходе. Мнж. 194.