Словарь української мови (1924)/ярувати

by Борис Грінченко

◀ ярошка

Словарь української мови Борис Грінченко Я ярувати

яруга ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ярува́ти, яру́ю, єш, гл. Быть въ любовномъ возбужденіи. А той як коло дівчат ярує! Черк. у. В се врем'я Юпитер підпивши, з нудьги до жінки підмощавсь.... „Моє безсмертиє ярує, роскошних ласк твоїх бажа“. Котл. Ен. VI. 35.