Словарь української мови
Борис Грінченко
Я
яркий
Берлін: Українське слово, 1924

Ярки́й, а́, е́. 1) Страстный (въ половомъ отношеніи). Яркий чоловік, ярка жінка. Камен. у. См. Ярий. 2) Острый, хорошо рѣжущій. Ярка коса. Черк. у.